Комунікація

Слід чітко розрізняти зміст понять „комунікація" та „комунікації".
„Комунікації" (множина) - поняття, що має на увазі такі засоби масової інформації, як радіо, телебачення, газети тощо.
„Комунікація" - більш широке поняття, що включає, окрім згаданих засобів інформації, способи, за допомогою яких кандидат на виборну посаду або партійний лідер взаємодіє й спілкується (комунікує) з виборцями під час публічних виступів, розкриття змісту проблем або поширення головної теми тієї або іншої кампанії.
Комунікація - один із найважливіших інструментів, що використовуються партійними керівниками та кандидатами. Комунікація - це спосіб поширення повідомлень або послань. Надто важливо завжди, всюди і як завгодно шукати на місцях можливості поширювати, доводити до відома людей ваші повідомлення.

СКЛАДОВІ КОМУНІКАЦІЇ
Успішна політична комунікація містить у собі три компоненти:
I. ПІКЛУВАННЯ
II. ЕМОЦІЙНІСТЬ
III. ПОЛЕМІЧНІСТЬ
Досвідчений комунікатор завжди успішно користується означеними складовими.

1. ПІКЛУВАННЯ
Людям байдужа міра вашої поінформованості доти, доки вони не відчують, що ви піклуєтесь про них. Виборці віддадуть свої голоси тим, хто піклується про те, що їх турбує.
За допомогою соціологічних досліджень надто важливо з'ясувати, що найбільше хвилює людей, тобто, які цінності для них є найголовнішими.
На відміну від стабільного, у суспільстві, що перебуває в кризовому стані, або на етапі переходу від тоталітаризму до демократії, ці цінності дістають певного викривлення. Тому не випадково в умовах теперішнього стану українського суспільства ієрархія, першорядність тих або інших загальнолюдських цінностей набуває особливого вигляду.
Відповідаючи на запитання соціологічного дослідження:
„Що Вас особисто сьогодні найбільше турбує?" - населення України (респонденти) міру важливості цінностей життя розташували наступним чином (%):
Ціни на продукти харчування 42,5
Звести кінці з кінцями 33,9
Зростання злочинності 27,7
Проведення економічної реформи в Україні 23,4
Особисте здоров'я 23,0
Ціни на одяг 22,3
Відношення з Росією 20,3
Політична нестабільність у державі 15,1
Безробіття 13,3
Падіння моралі 10,1
Корумпованість керівництва 9,2
Забруднення навколишнього середовища 8,3
Відношення з дітьми 6,5
Політичні реформи в Україні 4,4
Міжнаціональні конфлікти 4,1
Інше 6,1
Чи співпадає така ієрархія турбот громадян з ієрархією цінностей життя, яких дотримуєтеся ви особисто? Означені турботи (цінності) необхідно завжди пам'ятати під час комунікації з виборцями. Ви можете сподіватися на підтримку за умови, якщо вони знатимуть, що турботи у вас спільні. Будьте лідером, який вміє слухати, вчитися, допомагати і вести людей за собою!
Пам'ятайте, що на відміну від юристів, лікарів, бізнесменів, які користуються своєю професіональною термінологією, політичний діяч (кандидат або партійний керівник) має розмовляти мовою цінностей.

2. ЕМОЦІЙНІСТЬ
Другим компонентом політичної комунікації виступають емоції.
Вам слід навчитися не просто апелювати до цінностей, турбот слухачів, а й викликати у них збудження емоційного стану. Щоб ваш виступ мав емоційний успіх, користуйтеся наступними елементами:
1. Гумор
2. Гнів
3. Просвіта
4. Відданість
3. ПОЛЕМІЧНІСТЬ
Необхідність полеміки у суспільстві є передумовою демократії. Якби люди погоджувалися з усіма обставинами життя та точками зору, то не було б необхідності розв'язувати проблеми за допомогою законодавчих органів, що обираються виборцями.
Практично ніхто з людей, з якими спілкується партійний керівник, не будуть весь час і в усьому з ним погоджуватися. Багато будуть не погоджуватися з усіма проблемами, дехто - з їх частиною, інші - можуть поділяти вашу думку з питань, яких ви торкаєтесь.
Публічний виступ має бути полемічним. Кандидату просто потрібно показати різницю між собою та своїми опонентами (представникові партії особливо важливо пояснити, чому праві ми, і не праві вони). Таке співставлення дає чітку картину розбіжностей між вашою партією й іншими, яких представляють ваші опоненти. „Вибір має бути чітким".
Розбіжність легко показати. Потрібно просто обрати тему або проблему, яка показує вашу партію з кращого боку, а партію суперника з гіршого. Тобто, фокусуйте ваші коментарі на питаннях, які об'єднують членів вашої партії та роз'єднують членів опонуючої партії.

СТАНЬТЕ ВЕЛИКИМ КОМУНІКАТОРОМ
Як партійний лідер, ви представляєте інтереси великої кількості людей і те, про що ви говорите публічно - стає новиною. Часто ви маєте говорити від імені тих, кого репрезентуєте. Не соромтесь спілкуватися з засобами масової інформації з огляду на те, що у вас не дістає для цього досвіду. Постійна робота з пресою, іншими засобами інформації - основа успіху.
Як партійному керівникові, вам слід опанувати комунікацію у різноманітних сферах діяльності. Вам можливо доведеться:
· виступати на зборах або з'їздах партії
· виступати на мітингах громадськості
· стати кандидатом на виборну посаду
· бути довіреною особою кандидата
· виступати від імені кандидата
· коментувати перед журналістами політичні події
· виступати у ролі заступника кандидата від вашої партії
· захищати перед друзями заяву вашої партії, що надрукована, або поширена як новина
· сперечатися з кандидатом опонуючої партії будь-коли
· давати відповідь фальшивим заявам про вашу партію, що поширювалася по радіо.
Якщо ваша політична посада вимагає виконувати всі ці різновиди роботи, вам доведеться стати великим комунікатором.
Щоб досягти найбільшого успіху в аудиторії, насамперед готуйтесь! Мало з чим можна порівняти небезпеку виступу перед аудиторією без попередньої підготовки (Одне із недавніх досліджень показало, що страх перед публічною промовою у американців посідає перше місце. До речі, страх перед смертю був на сьомому місці!).
На жаль, багато промовців не знаходять часу, щоб добре підготуватися до своєї промови. Можливо це тому, що вони не мають уяви, з чого розпочинати або як підготуватися.
ПІДГОТОВКА
Складання промови
1. Складіть просту схему питань, які потрібно розкрити.
2. Обмежте цю схему декількома ключовими пунктами.
Не намагайтесь розкрити всі питання.
3. Користуючись схемою, розкрийте деталі та намічені вами пункти промови.
4. Намагайтесь зробити промову відносно короткою, як правило, не більше 20 хвилин.
5. Надрукуйте текст промови через два інтервали великими літерами. Або, користуйтеся невеликими картками з помітками ключових пунктів промови і виступайте експромтом.
6. Знайте вашу аудиторію. Переконайтеся, що промова має до неї відношення, або до ситуації, яка зачіпає інтереси присутніх. Якщо вас попрохали розкрити певне питання, зосередьтесь на ньому.
7. Репетируйте вашу промову в голос декілька разів. Але занадто не перебирайте.
Представлення
1. Зробіть короткий запис даних про себе і передайте його особі, яка уповноважена вас представити аудиторії.
2. Якщо програма розпочинається з вас, представте себе самі.
3. Представлення має висвітити факти вашої біографії, що мають спільність з аудиторією.
НА ПОМОСТІ
Існує багато досліджень реагування аудиторії на промовця. Як виявляється, враження на аудиторію справляють наступні фактори:
Зовнішній вигляд - 55%
Звучання - 38%
Зміст промови - 7%
Серед усіх факторів, що визначають реакцію аудиторії, власне слова можуть справляти найменший вплив. Те, як говорить промовець, є більш важливим ніж те, про що він говоре, а те, як він виглядає або поводиться - є більш важливим, ніж те, як він говоре.
Добрі промовці повинні завжди уважно стежити за своїм зовнішнім виглядом, голосом та змістом промови. Ви досягнете успіху на помості, якщо будете успішно поєднувати як візуальну комунікацію, так і змістовний бік промови.
1. Встановіть контакт. Вітайтесь з першими, хто прийшов на зустріч, потискуйте руки, дружньо розмовляйте.
2. Вітайтесь з аудиторією візуально. Йдучи до кімнати, прямуючи до сцени, сідаючи за стіл президії, ви тим самим даєте дещо про себе знати. На чому зосереджена ваша увага? На ваших помітках? На ваших черевиках? Увага має бути зосереджена на вашій аудиторії. Дайте зрозуміти аудиторії, що ви думаєте про неї. Нехай вона помітить вашу впевненість.
3. Тримайте добру позу. Щоб мати добру позу, уявіть собі, що ви немов на помості і чекаєте на нагороду Олімпійської медалі.
4. Дивіться присутнім у вічі. Дивіться в аудиторію. Переносіть вашу увагу від однієї частини слухачів на іншу. Не намагайтесь ховати ваше обличчя у заздалегідь написаному тексті.
5. Слухайте. Після того, як вам розпочати ставити запитання, чи дивитесь ви у свої нотатки? Чи зібралися ви до атаки? Чи ви слухаєте? Будьте зацікавлені в тому, що має сказати аудиторія, тоді й присутні будуть зацікавлені вами. Політика - це вміння слухати та говорити.
6. Проявіть ентузіазм. Якщо ви впевнені в собі і вірите в те, що говорите, тоді інші будуть почувати себе добре і вірити в те, що ви кажете.
Дещо про мікрофон
1. Мікрофон має бути не рівні уст промовця і приблизно на відстані 15 сантиметрів. Якщо вам потрібно виступати після промовця, який ростом був вищий або нижчий за вас, не соромтесь одразу пере налаштувати мікрофон.
Промовець не повинен схилятися над мікрофоном, або ставати навшпиньки, щоб дістатися до нього.
2. Перед тим, як розпочати промови, хтось має налагодити роботу мікрофону. Коли випробовуєте мікрофон, не дуйте в нього. Просто промовляйте нормально.
3. Під час вашого виступу, говоріть в мікрофон спокійним голосом. Нехай техніка посилює ваш голос.
4. У малих приміщеннях з невеликою кількістю присутніх, або у дещо більших кімнатах, де добра акустика, використовувати мікрофон немає потреби.
Якщо наведені поради щодо публічних виступів ви вважаєте дещо зайвими, старайтеся бути самими собою. У цьому теж є сенс. Вам потрібно виглядати неповторними.
ІНШІ МЕТОДИ КОМУНІКАЦІЇ
А. Друковані засоби комунікації
1. Готуйте матеріали, що не співпадають з точкою зору редакції газети.
2. надсилайте листи до редактора і запрошуйте це робити інших.
3. переконайтесь, що партія або організація, яка проводить політичну кампанію, має особу, уповноважену здійснювати зв'язки з платними засобами інформації.
4. керівник місцевої партійної організації має друкувати листи, що містять новини, та надсилати їх до тих, хто допомагає коштами, та активістів партії.
5. Працюйте з засобами інформації. Домагайтесь з їх боку поваги до себе та розуміння. Терпіння й щирість - це шляхи до розвитку добрих взаємин.
Б. Розширення зв'язків
1. Киньте свіжий погляд на членів вашої громади. Шукаючи добровольців або меценатів для підтримки вашої партії або кампанії, не обмежуйтесь людьми, які завжди були прибічниками вашої партії.
2. Кожний, хто не задоволений існуючим станом справ, є ваш потенціальний прибічник. Налагоджуйте добрі взаємини з тими, хто підтримує кандидатів від тих партій, які є близькими до вас.
3. Шукаючи кошти для партії або кампанії, ви тим самим розширюєте зв'язки і комуні куйте. Не соромтесь збирати кошти для вашого фонду. Пам'ятайте, ви прохаєте вкладати кошти у краще майбутнє своєї країни. Зустрічаючи людей, які вірять у вашу справу, закликайте їх до участі у фінансовій підтримці.

ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ
Як кандидат, вам потрібно переконати аудиторію, що ви турбуєтесь про ті ж самі речі, які хвилюють людей, що ви є тією єдиною особою, яка може добитися змін. З людьми потрібно розмовляти на зрозумілій їм мові, покажіть, що ви розумієте проблеми аудиторії.
Ви можете переконати аудиторію голосувати за вас, вдаючись до використання емоційно забарвлених аргументів, що швидко налаштовують аудиторію на довіру до вас. Викладайте емоційні аргументи мовою проблем та шляхів їх розв'язання. Вашого опонента уособлюйте з проблемою, себе - з шляхами її розв'язання. Намагайтеся перетворити аудиторію на своїх прибічників та супротивників вашого опонента.
Наведемо шість послідовних кроків, що допоможуть вам підготувати переконливу політичну промову, яка базується на підході „проблема - шляхи її розв'язання" та емоційній аргументації:
(1.) НАЛАГОДЬТЕ КОНТАКТ - Демонструючи єдність інтересів, встановіть контакт з вашою аудиторією.
(2.) ОКРЕСЛІТЬ ПРОБЛЕМУ - Викладіть проблему мовою, що справляє найбільший вплив на аудиторію.
(3.) НАВЕДІТЬ ДОКАЗИ - Підкріпить вашу точку зору фактами, відомими людям.
(4.) НАЗВІТЬ ПРОТИВНИКА - Ідентифікуйте противника і уособте його з проблемою.
(5.) ОКРЕСЛІТЬ СПОСІБ ВИРІШЕННЯ - Запропонуйте шляхи розв'язання проблеми і покажіть безпосередні й конкретні вигоди, які матиме кожний з присутніх.
(6.) НАМАЛЮЙТЕ ПЕРСПЕКТИВУ - Завершіть промову баченням перспектив на майбутнє. Покажіть, яку роль у цій перспективі відіграватиме запропонований вами шлях розв'язання проблеми.
Актуалізуйте своє бачення перспективи і запросіть аудиторію до її підтримки. Зверніться до людей за підтримкою.
Будуючи промову у відповідності до цих шести кроків, ви тим самим добиваєтесь довіри у аудиторії і спонукаєте людей до дії. Такого ґатунку промова збуджує „рух" настроїв присутніх. Ви можете нейтралізувати аудиторію, що ворожа налаштована до вас, перетворити співчуваючу вам аудиторію на свого прибічника та зробити своїх прибічників активними добровольцями. Пам'ятайте, якщо вам потрібно, щоб люди діяли - ви повинні їм підказати, що вони мають робити!
Ключовим моментом такої політичної промови є ваше БАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВИ. Людям потрібна підстава, щоб повірити у кандидата. Не говоріть про проблеми, не запропонувавши шляхи їх розв'язання. І ці шляхи мають бути частиною більш широкого бачення перспективи. Пропонуючи вашій аудиторії перспективу на майбутнє, ви даєте людям надію та підставу підтримати вас на виборах.
Як особистість, вам притаманні неповторні властивості та життєвий досвід, що дає вам право говорити на будь-яку тему або проблему з власної точки зору. Керуючись означеними шістьома кроками, вам не обов'язково бути фахівцем з усіх проблем, до яких ви звертаєтесь. Справа в тім, що вам потрібно переконати аудиторію, а не займатися її просвітою. Зосереджуйте увагу на тому, щоб аудиторія повірила вам на тій підставі, що ви проявляєте турботу про людей.
Вам, наприклад, не потрібно бути економістом, щоб пояснити, як інфляція, безробіття або високі податки боляче зачіпають інтереси сімей. Фактично, більшість людей прагне почути про власні справи, а не про статистику.
Надто важливо підходити до всіх проблем, звертаючись до цінностей, які об'єднують вас з аудиторією. І навіть ведучи мову про серйозні проблеми, пригніть швидше встановити емоційний, ніж інтелектуальний контакт з аудиторією. Будуйте емоціональний зв'язок з вашою аудиторією, вдаючись до обговорення загальнолюдських цінностей.
Кандидат, наприклад, може сказати : „Такий аспект формування капіталу, як економія витрат, доводить, що скорочення податків - є шлях, що веде до оздоровлення економіки".
З точки зору ціннісного підходу, переконливіше було б сказати так: „Як працелюбним громадянам, нам, замість того, щоб віддавати все більше і більше грошей урядові у вигляді високих податків, потрібно берегти кожний зайвий карбованець заради майбутнього наших сімей. Нам потрібне скорочення податків, щоб гарантувати майбутнє наших родин. І якщо ми будемо заощаджувати кошти та витрачати їх на поліпшення нашого життя, тим самим ми зробимо й нашу країну процвітаючою".
Як бачимо, ідея та ж сама, але підхід інший. Розпочинайте обговорення будь-якої проблеми або теми з цінностей, потім переходьте до суті питання і закінчуйте виступ баченням перспективи. Такий підхід підштовхуватиме вас до налагодження зв'язку з аудиторією, який є ключовим моментом у справі переконання людей.
Далі наведемо поради, як використовувати шість вище означених кроків для того, щоб побудувати більш переконливу політичну промову:
I. НАЛАГОДЬТЕ КОНТАКТ
А. Представте себе аудиторії. Приверніть до себе її увагу.
Б. Підготуйте підґрунтя та атмосферу для вашої промови.
1. Ідентифікуйте себе з аудиторією, окресливши спільні інтереси.
2. Налагодьте емоційний зв'язок.
В. Зосередьтесь на досягненні контакту з аудиторією. Вам потрібно „сподобатися" присутнім.
II. ОКРЕСЛІТЬ ПРОБЛЕМУ
А. Покажіть, як проблема/спільний інтерес зачіпає безпосередньо і персонально кожного з присутніх.
Б. Поясніть необхідність бути пильним. Доведіть, що у разі нерозв'язання проблеми вони постраждають.
В. Чітко і конкретно окресліть проблему.
III. НАВЕДІТЬ ДОКАЗИ
А. Користуйтесь мовою, зрозумілою для людей, а не статистикою. Розкажіть якусь історію, наведіть приклади із життя людей і т.д., що підтверджують ваші міркування.
Б. Наведіть загальновідомі „красномовні" факти на підтримку вашої позиції (непр.: за останні 10 років податки в цілому зросли на х відсотків).
IV. НАЗВІТЬ ПРОТИВНИКА
А. Окресліть ситуацію „ми" проти „них". Чітко покажіть, хто опонент і чому він „поганий".
Б. Покажіть своє власне розуміння, знання, особистий досвід, доводячи, чому противник є справді противник.
V. ОКРЕСЛІТЬ СПОСІБ ВИРІШЕННЯ
А. Подавайте шлях розв'язання просто, не вдайтесь до багатьох деталей.
Б. Поясніть, яким чином запропоноване вирішення буде слушним кожному з присутніх. Вам потрібно показати, які переваги вони матимуть від такого вирішення.
В. Переконайте аудиторію ні в якому разі не вірити вашому опонентові та зробіть присутніх лояльними до себе.
VI. НАМАЛЮЙТЕ ПЕРСПЕКТИВУ
А. Запропонуйте добре сформульоване бачення майбутнього і надихніть вашу аудиторію бути учасником його наближення.
Б. Покажіть, як присутні можуть взяти участь у наближенні майбутнього, підтримавши вашу кандидатуру. Наголосіть на спільності інтересів.
В. Актуалізуйте перспективу, поясніть, що життя присутніх стане кращим у разі її реалізації.
Г. Завершіть промову закликом до дії. Поясніть присутнім, що формами такої дії є участь у голосуванні, фінансова підтримка, пожертва свого вільного часу на допомогу кандидатові тощо.

ВИСНОВОК
Показником доброї комунікації партійного керівника або кандидата - є використання усіх можливих шляхів для поширення звернень партії та пропагування кандидати серед громадськості.
РОЗВИВАЙТЕ КОМУНІКАЦІЮ, БУДЬТЕ НАПОЛЕГЛИВИМИ. Спілкуйтесь з людьми постійно. Вибори можуть проводитися один раз на рік або на два роки. ПОЛІТИЧНА РОБОТА - БЕЗПЕРЕРВНА.